Мазан Анжела Володимирівна

СТОРІНКА ПОЕТИЧНОЇ ТВОРЧОСТІ

ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ МАЗАН АНЖЕЛИ ВОЛОДИМИРІВНИ

Зимушка – зима

Как известно всем, зима –

Праздниками славится.

Зимой приходит в гости к нам

Ёлочка – красавица!

Ой, ты, зимушка – зима,

Снега натрусила!

Хоть играла я сама –

Мне не скучно было.

Санки, лыжи и коньки –

Всё мне пригодилось.

Как летела я с горы –

Аж в сугроб зарылась!

Щёки красные и нос,

А над бровью – шишка.

Ах, ты, дедушка мороз,

Экий шалунишка!

Ничего не больно мне,

Наоборот – приятно!

Очень рада я зиме!

Веселюсь занятно!

                                            Декабрь 2014 года

Добрый стриж

Быстрокрылый добрый стриж,                         А летом – дел невпроворот,

Как дела, скажи, малыш?                                  Непоседливый народ:

Всё ли нравится тебе                                         Стриж – отец, стрижиха - мама

В птичьей долюшке – судьбе?                          Озабочены делами!

Может что тебя тревожит?                               Надо малышей кормить,

Озабочен чем, быть может?                              Многому их научить.

Как живёшь? О чём мечтаешь?                        Чтоб сад и лес, как велено,

И в какую даль летаешь?                                  Нас радовали зеленью!

На просторах Украины,                                  …Вот и осень к нам стучится,

Прибыв только из чужбины,                              Улетать пора уж птицам.

Ты красавицей – весной                                     Путь нелёгок и далёк.

Песни пел нам день – денской!                         Что ж, всему всегда свой срок.

Мы, всё слушая, дивились:                                Наш любимый добрый стриж!

Как же так, скажи на милость,                          Мы очень верим – долетишь!

Успеваешь всё и всюду?                                    Вдруг взгрустнётся на чужбине -

Что за птичка? Просто чудо!                             Вспоминай об Украине.

Нам всё очень интересно!                                О лесах, полях, степях,

Мы – ребята, скажем честно,                            Речках, горах и морях…

Всех пернатых охраняем,                                  Красотой их согревайся

А зимой им помогаем.                                       И скорее возвращайся!

                                                                                            Сентябрь 2014 года

Вот и ты, не бойся, друг!

Зорко смотрим мы вокруг,                                                        

Чтобы в царстве вашем птичьем

Всё спокойно было нынче.

Выводили чтоб птенцов –

Юрких, шустрых удальцов.

Чтобы саду помогали,

Мошек, тлю уничтожали.

Чтоб десятки сот стрижей

Мчались к нам весной скорей.

И с небесной синевы

Песни всем были слышны!

Моя матуся

Моя матуся, рідна, мила!                            За те, що ти мене зростила,

Богиня всіх земних красот!                         Навчила цінувать добро,

Я б піднесла тебе на крилах                        Бути ЛЮДИНОЮ навчила,

До найщасливіших висот!                           Хоч важко і самій було.

Та не здійснитись цьому диву –                  Ти – моя сила і підтримка,

Господь людині крил не дав,                       Мій найрідніший оберіг!

Зате люблю тебе я щиро,                             До тебе лину завжди стрімко

Моя голубко золота!                                     У справах й подумках своїх.

Ласкава, люба, ніжна ненько!                      Пробач мені, що мимоволі

Я всім завдячую тобі.                                    Колись образи завдала.

Й до тебе прихилюсь тихенько                    Я світлої тобі бажаю долі,

У радості і у журбі.                                       Здоров’я і родинного тепла!

Ти ж, як звичайно, приголубиш,                  Щоб ти щомиті відчувала

Торкнешся рученьками скронь,                   Себе в справжнісінькім земнім раю!

Радіти і журитись будеш                              Й щодня і щохвилини знала,

Зі мной, стискаючи долонь.                         Як палко я тебе, ріднесенька, люблю!

Нехай недобре все минеться,

 Молюсь за тебе день при дні.                                                         

І від усього свого серця

Складаю шану я тобі!

                                                        Серпень 2014 року

Весёлая игра

(стихотворение - загадка)

На зелёненькой лужайке поиграть собрались… (зайки)

И пришли к ним три сестрички – это рыжие… (лисички)

Начал издали реветь и пришёл играть… (медведь)

В этом деле знает толк злой, зубастый, серый … (волк)

С грибами на тарелочке примчались и две… (белочки)

В игру включился тоже колючий добрый… (ёжик)

Хоть был слеп дружочек тот, но спешил за всеми… (крот)

Все зверята веселились, песни пели и резвились,

А за ними наблюдали и без умолку трещали

Длиннохвостые воровки – белобокие… (сороки)

                                                                           Июнь 2014 года

До ювілею кафедри дошкільного виховання

З О І П П О

Шановнії друзі! Наставники наші!

За вашу роботу ми вдячні вам завше!

Весь час ви старанно ділитесь з нами

Здобутками праці, новими знаннями.

І ось надійшов ювілей на поріг.

Він дуже важливий, немов оберіг!

Бо сімдесят років був шлях не легеньким,

Його присвятили ви діткам маленьким!

Вправно і впевнено шлях торували,

Досвід і навички передавали

Педагогам – методистам

Й молодим спеціалістам.

Щоб малятам – дошкільнятам

Життя в садках було, мов свято.

А педагоги сіл і міст

Мали професійний ріст!

Тож з ювілеєм щиро вітаєм!

Хай Божа сила допомагає!

Ми зичимо всім міцного здоров’я!

У справах – натхнення, у сім’ях – любові!

Щоб кафедра ваша завжди процвітала!

Талант і майстерність обмежень не знали!

Достатку і миру, і добрих надій,

Нових творчих звершень і здійснення мрій!

                                                             Вересень 2013 року

Наша школа

Скоро детям, и ждать уж недолго,

Школа широко дверь распахнёт.

Здесь при помощи всех педагогов,

Им ученье на пользу пойдёт.

Здесь тепло всем, светло и уютно,

Здесь общения бурный процесс,

Здесь поддержат в любую минуту,

Если вдруг выйдет маленький стресс.

Ну а если приходят тревоги –

Это школьная жизнь началась.

Значит всё, как у всех происходит,

Значит звёздочка знаний зажглась!

И здоровья, и много терпенья

Мы желаем друг другу всегда.

Непременно поддержим в ученьи

И успех будет рядом тогда!

В нашей школе всегда интересно

Детям много всего изучать.

И, признаемся вам, друзья, честно,

Что другой нам такой не сыскать!

                                                                    Август 2013 года

Частушки

Мы сегодня вам споём

Песенку свою о том,

Как для нас трудились люди,

Чтобы больше стал наш дом.

Все старались, все спешили

И мечта свершилась:

Группа средняя сегодня

В садике открылась!

Малыши в наш детский сад

Все спешат, как на парад,

Потому что здесь уютно

И забавно для ребят!

Будем помнить этот праздник

Как нам радостно на нём!

Как «Черешенка», наш садик,

Окружает нас теплом.

Мы хотим, чтоб цвёл наш садик,

Чтоб всегда был мир и лад!

Чтобы жизнь была, как праздник,

Без препятствий и преград!

Всем «спасибо» говорим

За заботу и любовь.

Пожелать мы вам хотим

Крепкого здоровья вновь!

А ещё мира и счастья,

И прекрасных долгих лет!

Малыши вам посылают

Благодарственный привет!

                                                      Май 2013 года

Підгодовуймо пташок

Щоб все тонуло у красі в садках, лісах, дібровах,

Злітаються з усіх кінців помічники чудові.

Завзято нищать шкідників рослинам до наснаги,

Та потребують всі вони і нашої уваги.

Тож допоможемо пташкам, їм взимку дуже важко.

Й обов’язково вони нам віддячать за цю ласку.

Коли буятимуть сади весною пишним цвітом,

Пташки врятують від біди кущі, дерева й квіти.

Комашки зникнуть всі і тля, ще й черв’ячки дрібненькі.

Пернаті бачать їх здаля і ласують смачненько.

А як зима люта прийде – ми зробим гарну справу:

До годівничок покладем зерна й шматочків сала.

Щоб в час, коли сніги метуть, не зникла жодна пташка!

Завдання ці добро несуть й робити їх не важко.

                                                                      Березень 2012 року

Спасибо за заботу

В детском садике играем,

Много дружных здесь детей.

А сегодня мы встречаем

Наших дорогих гостей!

За заботу вам о детях

Мы «спасибо» говорим.

За игрушки и за мебель

Тоже вас благодарим!

Будет в садике красиво

И уютно для ребят!

Процветает всем на диво

Наш любимый детский сад!

                                                Февраль 2012 года

Прощавай, дитсадок!

Дівчаткам й хлопчикам маленьким

З дитсадком прощатись час.

Вихователі, як неньки,

Всі роки були для нас!

Відпускає дитсадочок

В школу гарних малюків.

І нових синів і дочок

Скоро прийме залюбки!

Ми ж всі будем пам’ятати

Про турботу і любов!

Хочем щиро побажати:

Хай щастить вам знов і знов!

Щоб у світлих цих кімнатах

Панували мир і лад!

Щоб життя було, мов свято,

Без перепонів і завад!

                                             Червень 2011 року

Друзі пернатих

Я – хлопчик невеличкий та вмію дещо сам:

Майструю годівничку на користь всім пташкам.

Працюю швидко й вправно, бо часу обмаль є.

Усе виходить гарно – завзяття ж тут моє!

Повісив я їдальню на деревці, як слід,

Оглянув все детально й поклав смачний обід.

І ось уже горобчики зграйкою злетілись,

Синички-невеличкі також підживились.

О засніженій порі були в гостях і снігурі.

Крихти, зернятка клювали, потім вдячно заспівали.

Прилітайте, всі пернаті, ми вас будем частувати

У садку, у лузі, бо пташкам ми – друзі!

                                                                         Січень 2011 року

Ромашки

Широка вулиця, гарненькі дворики…

Ромашками назвали це село.

Бо розмаїття квітів й вербних котиків

Весною й літом всюди розцвіло.

Їх аромати ген аж за околицю

Несе легкий пустунчик – вітерець.

Тюльпани, лілії, кульбабки сонячні,

Ромашки, мати-й-мачуха, чебрець.

І взагалі, тут гарно й затишно,

Життя поволі плине, мов ріка.

І всім ромашківцям зовсім не байдужа

Доля маленького та рідного села!

                                                      Квітень 2010 року

Моє рідне село

Черешневий сад і поле колосисте,

Спів пташок і запах трав в імлі…

Причаїлось тут село Долинське,

Ним пишаються дорослі і малі!

Бо чудові всюди краєвиди

І милує око ця краса!

Потопають в зелені садиби,

Навесні – прозорі небеса!

Люблять долинчани свій куточок,

Рідний край, що доля їм дала.

Дбають про його красу охоче,

Бо нема ріднішого села.

Ну а школа – то Знання Країна,

Гарних учнів, творчих вчителів.

Школярі тут завжди і сумлінно

Вчаться самі й вчать товаришів.

Й малюки зростають тут щасливі,

Мріють дітлахи про всі світи.

Та де б не був ти на життєвій ниві –

Долинське в серці твоїм назавжди!

                                                        Квітень 2010 року

Мій рідний край

Містечко мальовниче, край привітний.

Смачненькі яблучка й черешеньки тендітні…

Он – де берізки при дорозі, степ широкий.

Це ж Мелітопольський район наш синьоокий!

Оспівані в віршах його простори,

Їх ніжно пестить лагідне Азовське море.

Привабливий цей край о будь – якій порі.

Живуть тут славні люди, люди – трударі.

Цвітуть сади, народжуються діти,

Мед носять бджілки із духмяних квітів.

Тож ж будь щасливий і красою розквітай,

Чарівний Мелітопольський наш край!

                                                               Січень 2010 року

Рідненькій бабусі

Бабуня, бабця чи бабуся …                      Всі зморщечки такі рідненькі          

 Від слів цих на душі – тепло.                 Перецілую вдячно я,

На тебе пильно я дивлюся,                      А рученьки ці золотенькі

На твоє сивеє чоло…                                Вшаную в віршах і піснях !

Життя складне майже позаду,                За те, що важко працювала,

Та вдосталь ще в очах тепла.                  Не шкодувала сил своїх.

Завжди даси мудру пораду,                    За те, що ночі не доспала,

Щоб доля наша світлою була.                Коли ще ми були малі.

Молитвами попросиш Бога,                   Нехай тобі, голубко мила,

Щоб дав здоров’я нам, добра,                Щасливих літ Господь ще принесе.

Щоб по життю вела дорога                    Ти ж і за нас завжди його молила.

Без болю, зради і без зла.                        Ми любимо тебе понад усе!

В години смутку чи тривоги                  Будь поруч з нами, зіронько земная!

Вдаєш ти, ніби все гаразд.                      Присутністю своєю зігрівай!

Дітей «поставила на ноги»,                    Навчи всьому, що вмієш і що знаєш

Тепер з онуками проводиш час.            Й праправнуків, звичайно, дочекай!

Коли трапляється, що знову

 Твоє серденько заболить,                                                                 

Ти не промовиш ані слова

І йдеш тихенько відпочить.

За все спасибі, моя мила!

І вдячності немає меж.

Ти ж стільки нам добра зробила,

Що навіть слів не підбереш!

                                                  Листопад 2009 року

Наука – математика

Ах, наука – математика,

Умственная акробатика!

Вы запомните, друзья,

Без неё никак нельзя!

Где сложить, а где отнять –

Это твёрдо надо знать!

И таблицу повторить,

Чтоб умножить, разделить.

Вот фигуры стали в ряд,

Как на праздничный парад.

Ромб, трапеция, квадрат и прямая, и отрезок…

Знать их тоже всем полезно.

Что, друзья, ни говорите,

Но совет такой я дам:

Математику учите,

С нею легче будет вам!

                                         Март 2009 года

Помните  подвиги  героев

Склоните головы пред памятью героев,

Навеки помните их подвиг фронтовой!

Чтоб никогда не заросли травою

Дороги к той истории живой!

У памятника и у обелиска

Найдите время постоять и помолчать…

Они ведь рядом с нами, в сердцах близких,

Героев и их подвиги не смейте забывать!

За мир, за наше детство, за отвагу

Они отдали жизнь свою тогда!

Стояли насмерть, смело шли в атаку

И гнали ненавистного врага!

Всех поздравляем мы с Победой,

Кровавою доставшейся ценой!

Чтоб никогда никто из вас не ведал

Тех ужасов, той боли неземной!

                                                         Ноябрь 2008 года